Червона поезія - вірші про кохання. IV частина

Втечу від всіх, та не втечу від ночі,
піду кудись, де жевріє життя,
де б засвітились знову мої очі,
де б не було більш жалю й каяття...
Втечу від всіх, та не втечу від болю.
піду у мандри незбагненних снів,
де біль притих, де лише моя воля,
де ти мене таку колись любив...
Втечу від всіх, та не втечу від тебе,
куди б я не пішла у цім житті,
бо так колись розпорядилось небо,
та ти цього прийняти не схотів...

***

Мені зовсім не треба сонця,
Коли поруч зі мною йдеш.
Коли дивишся в мої очі,
Коли руку мою береш.

Мені більше ніхто не потрібен,
Коли кажеш, що я твоя!
Коли поглядом кажеш: "Люблю!",
Промовляеш моє ім’я.

Мені в світі нічого не треба!
Розумію, що маю я все!
Головне почуття на світі,
Що на крилах мене несе!

Щось вмирає без болю в серці.
Я не знаю де ділось все.
Час збирає кохання скельця
І до іншого їх несе.

Все що було колись важливо,
Те за що віддала б я все,
Розчинилось в уяві суму
Й інший радість тепер несе!

***

Ти - моє небо, сонце, життя,
З тобою я хочу піти в майбуття.
Ти - мой мрії, думки, почуття,
І ця любов - нове відкриття.
Ти - мій місяць, зірки і планети,
Через тебе заплуталась в сірі тенети.
Ти для мене, як дощ у посуху,
Проте сказати тобі не вистачить духу.
Ти для мене як світло у темноті,
Хочеться щоби ти знав, але ні.
Цікаво...напевно тепер ти це чув?!
І як тобі? Що у цю мить ти відчув?
Можливо ненависть чи страх,
Чи присмак неба на губах.
Скажи ж мені про що думки,
Або закрийся на замки.
Це вибір твій, роби як знаєш...
Та краще поділися тим, що відчуваєш!

***

Я зовсім не можу їсти
Я зовсім не можу спать...
Не можу почути твій голос
Не можу тебе цілувать...
Я можу про тебе думать...
Я можу про тебе казать...
Можу тебе забуть ,
А можу вічно кохать...
Я в очі дивитимусь ніжно
І біля дверей буду ждать:
Коли ти повернешся, любий,
Коли зможу тебе обійнять...
Але ти не думая граться
Не смій мене ображать...
І навідь думать не смій,
Щоб в вечорі з іншою спать...
Не все тут залежить від тебе
Я вітер, в мене інша душа:
Сьогодні була ще з обою ,
А завтра з іншим пішла....

***

Допоможи мені,
Бо тільки ти так можеш –
Стріляти у помішані і перемішані, як вінегрет думки.
Допоможи мені,
Бо тільки ти їх знаєш –
Мої замішані на сумнівах страхи.
І тільки ти все робиш навпаки,
Чомусь воно для тебе не важливе.
По-іншому, воно би просто не було,
По-іншому, воно би було просто неможливе.
Бо все стається так, як мало б бути,
Якісь закони діють ще на цій Землі.
Коли почнеш шукати крапельку отрути, -
Допоможи й мені.

***

Я йду на дно й не зупиняюсь
Я йду й коханням захлинаюсь
Лишаючи цей свiт брудний
В якому люд увесь тупий
Керуючись нещастям втiхи
Iду туди де вiє вiхор
За течiэю всi пливуть
А я туди, туди де ждуть
Iду, iду, iду й не можу
Я острова знайти i хожу
У морi вiчної брехнi
У морi чесної дурнi
I всi здаэться тут щасливi
I бунтарi i правi й лiвi
А я не iду, куди не знаю
Кохання я у снi шукаю!!!