День…

Палітра барв небесної веселки
Дарує пензлю ноти чарівні,
Де їх вітри награють на сопілці
Створивши ранок сплетений з роси.

Додавши трохи сонячного світла,
Мелодій лісу, шепотіння трав,
Зіграє нам на хвилях літа
Сам Борисфен під дзвін цимбал.

І знову, бал п’янкого листя
Осінніх квітів маскарад…
Аж, заспіває соло скрипка
Сумних мелодій зорепад.

Останніх подихів палітра,
Замерзнуть ноти як слова,
І лиш в ночі кришталь-крижинка
Бринить, як зірвана сльоза.