Сон

Сон
Мені наснився твій цілунок, люба,
Життєво так, неначе і не спав,
Я відчував всім єством ніжні губи,
Які ще жоден раз не цілував.

Я відчував плечей лякливий треміт,
Все існувало мовби у яві:
Стрибало серце у солодкій щемі
І хмелем щастя било в голові...

Відчуй же й ти, як погляд мій палає
У сутінках безвісної імли,
І, згадуючи сон, тебе питає:
“Коли ж він стане дійсністю? Коли?”;

Як я в полоні радісної згуби,
Мо’ всоте вже очима випивав
Твої нестерпно-ніжні, теплі губи,
Яких насправді ще не цілував.
2/Х-1983