Вітер ночі

Вітер ночі справді лютий,
Ти стоїш і вітру ждеш,
Світ межею котиться до скрут,
Світ межею котиться до меж.

Вітер ночі знову зголоднілий,
Ти стоїш, чекаєш світ.
Вітер пестить грубо тіло,
Пестить вже немало літ.

Вітер ночі хоче літо,
Ти ж благаєш про зиму.
Світ вітрами вже розбито,
Вже розбито на зиму страшну.

Вітер ночі так не хоче смерті,
Смерті хочеш ти.
Голі руки лезами подерті,
Вітер ночі, її захисти!