Усе, що не буде з тобою

Я знову наповнилась болю
Не знаю навіщо несе...
Усе, що не було з тобою
Це було, але все не те.

Колись, обіймав мене вітер
І полум’я гріло вуста.
Але погляд твій...небо витер...
Лишилась одна самота.

Ці мрії...вони божевільні.
Та, мабуть, свобода така!
Коли твоє серце невільне
Неволя тебе поглина...

Спустошені очі говорять,
Але я не хочу їх чуть.
І сльози усе напливають...
Навіщо у безвість несуть?!

Ти знаєш,але не сприймаєш..
Байдуже,хай кволість болить.
І просто в спустошенні танеш..
Не хочеш, не можеш збагнуть..

Я знову наповнилась болю
Не знаю навіщо несе...
Все, що не буде з тобою..
Це буде...але... все не те.