... Життя ...

Життя суворе. Сталось так,
Що ми не поруч – я далеко,
З цим ми не вдіємо ніяк,
Про тебе думати нелегко.

Перші на згадку приходять ті хвилини,
Що були поруч разом ми з тобою,
Стояли ми навпроти лиш години,
Проте, не роз’єднати нас було й водою.

Зараз я тут, ти відповідно там,
Велика відстань нам не перешкода,
Знаю, спадуть щасливії години нам,
Знову поїду, за часом буде шкода.

Наше життя – то карусель одвічна,
В розлуці пізнаєм наше кохання,
Хочу, щоб знала: любов моя – є вічна,
Найголовніше – це наше бажання.

Щодня я хочу бачить твої очі
І цілувати дівчинку свою,
І, просинаючись з тобою серед ночі,
Казати тихо: „Я тебе люблю”.