Сьогодення

Це лиш хвилини нашого життя,
У тих холодних ранками квартитрах,
Робота, кава, постіль, - де ті почуття?
Ніколи не були щасливі.

Усе банально, навіть сіро,
Всміхнуться: так усі живуть,
Були би крила, полетіли,
Та мрії дні безжальністю крадуть.

Цей світ загублений і ми..
Та що ми зробим супроти системи?
В віка тоді, колись по справжньому жили,
Сьогодні модні інші зоісім теми.

Наш вік прогресу і машин,
Ця метущливість в тамбурах вагонів.
Ніхто нікого давно вже не любив,
Загублені й на ласку ми такі голодні.. .